Розлучення не впливає на усиновлення

Формалізація у Сімейному кодексі норми про те, що факт розірвання шлюбу між усиновлювачами сам по собі не є підставою для скасування усиновлення, є недоречним – ця норма і так забезпечена судовою практикою.

На цьому наголосили в Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань сімейного права за підсумками аналізу проекту Закону №13283 від 14.05.2025 «Про внесення змін до статті 238 Сімейного кодексу України щодо уточнення підстав скасування усиновлення».

Чинною редакцією статті передбачено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;

2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;

3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.

Автори законодавчої ініціативи пропонують доповнити статтю положенням про те, що «при цьому, факт розірвання шлюбу між сторонами не є підставою для скасування усиновлення». Вони мотивують це необхідністю формування єдиної судової практики.

Але, звернули увагу в НААУ, при цьому суб’єкт ініціативи не навів постанов Верховного Суду або рішень судів інших інстанцій, в яких містяться висновки, що розірвання шлюбу між сторонами є самостійною підставою для скасування усиновлення.

Чинне законодавство й так не передбачає такої підстави, а Верховний Суд послідовно формує сталу практику: розірвання шлюбу між усиновлювачами не припиняє їхніх обов’язків перед дитиною (див. напр., постанова від 16.04.2025 у справі № 127/37017/23).

Відтак, звертають увагу адвокати, проект лише дублює очевидну правову позицію й не створює нових гарантій для захисту інтересів дитини. Натомість таке формулювання може спричинити неоднозначне тлумачення через використання процесуального терміна «сторони» без уточнення, кого саме мають на увазі.

Також у Комітеті НААУ нагадали, що закон має бути чітким, точним, доступним для розуміння, а також передбачати результати його реалізації.

Повністю зауваження НААУ до проекту Закону №13283 можна переглянути за посиланням.