CashFlow ФІНАНСОВА ПІРАМІДА чи проект ФСБ?

У час війни, коли кожна копійка має ціну життя, найбільшим злочином стає не просто обман — а обман, замаскований під надію. У той час, як українці воюють за свободу, шахраї вдають із себе «менторів», «інвесторів» і «освітян». Під прикриттям тренінгів з фінансової грамотності вони створюють цілі сектори обману, які під виглядом «нової економіки» втягують громадян у сумнівні проєкти. Найбільш небезпечні з них — ті, що мають російський слід, адже кожна вкрадена гривня може опинитися в руках агресора.

Одним із таких проектів є структура під назвою «Фонд Cashflow», або ж «Фонд Меркурій», яка діє на території України без жодного дозволу (ліцензії), але з активним залученням українців до інвестиційної піраміди. Усе — під благородним прикриттям навчання, лотереї, інвестицій та «пасивного доходу».

Чому участь у таких «іграх» — не просто фінансова помилка, а реальна загроза для економіки, фінансової безпеки й морального стану нації, та персональних даних. Адже за фальшивими обіцянками ховаються не лише порожні гаманці, а й тінь ворожої держави, що й надалі прагне розхитати нашу країну — не тільки танками, а й інфляційною отрутою, шахрайством і розчаруванням.

Фінансова піраміда «Cashflow» — ілюзія легкого прибутку, що веде до злиднів

На кожному розі сьогодні обіцяють свободу. Фінансову, психологічну, професійну. З екранів смартфонів, із плакатів на стінах коворкінгів, з надривних роликів у TikTok — лунає обіцянка незалежності. І в цій какофонії солодких фраз з’являється ще одна — «Cashflow». Ніби це можливість змінити своє життя. Насправді — пастка. Вишукано замаскована, майстерно розставлена, і — на жаль — дієво руйнівна.

Cashflow — не нова модель економіки, не освітній проект, не інноваційна криптосистема. Це — звичайна фінансова піраміда, вбрана у костюм ділового коучингу.

Під виглядом фінансової інфестиції користувачам пропонують «купити квиток» до світу свободи: зробити внесок, отримати електронну валюту — eCurrency — і чекати прибутку. Але вся ця цифрова «валюта» — не більше ніж віртуальні фантики, які не мають жодної біржової чи економічної вартості. Виплати, які, за словами організаторів, «надходять регулярно», насправді здійснюються лише доти, доки надходять кошти від нових учасників. Це не інвестиція. Це перерозподіл наївності. Коли приплив новачків зупиняється — виплати вмить згасають, а разом із ними — і надії людей, які вірили у чесність обіцянок.

Інтернет сьогодні рясніє зізнаннями постраждалих. На платформі Boosty, в TikTok, на форумах, де ще вчора обговорювали «фінансову грамотність», сьогодні — тиша або крик болю. «Увійшов, бо порадив друг, — пише один із колишніх учасників, — а вийшов без грошей і без віри». І таких голосів — десятки, сотні. Спільна риса їхніх історій — абсолютна відсутність прозорості, небажання організаторів відповідати на запити, блокування акаунтів, вимагання додаткових «внесків», які лише поглиблюють втрати.

На цьому тлі особливо зловісно звучить той факт, що проект має російську реєстрацію та сталі зв’язки з державою-агресором, а його ключові фігури пов’язані з технологічними і криптовалютними платформами, створеними громадянами РФ. У сучасних умовах, коли кожна гривня, витрачена необачно, може бути використана проти України, участь у подібних схемах стає не лише особистою помилкою, а й суспільною загрозою.

Варто нарешті визнати: Cashflow — це не шанс. Це гра з підміненою реальністю. У ній ніхто не виграє, окрім творців піраміди, які ховаються за словоблуддям не надаючи ніяких відомостей про надавача послуги (порушення законодавства про права споживачів). А ті, хто вірить у «фінансову свободу», натомість отримують гіркий досвід втрат — і, нерідко, борги.

Чи справді українське суспільство, обпалене війною, готове знову наступити на це ж саме «легке» місце? Чи не час сказати правду — і вберегти інших, перш ніж вони опиняться у тій самій пастці?

Мовчазні «завлєкали» у піраміду

Наші журналісти зв’язалися з особами, котрі активно онлайн і офлайн пропонують прийняти участь у цій піраміді. Серед таких, Артем Гудим, котрий заявляє, що він «топ-лідер Фонду Cashflow» (невідомо, що значить ця посада), Женя Крючков вказує, що аудитор цього «Фонду» (не знайшли даних про нього в Аудиторській палаті)  та Світлана Коливай, ще одна топ-лідерка вказаного комюніті.

Ми задали прості питання зі стандартного чек-списку перевірки прозорості і благочесності контрагентів, а саме

У рамках редакційного розслідування ми хочемо отримати офіційний коментар. А. Реєстрація та юридичний статус. 1. У якій країні зареєстрована ваша організація? Просимо вказати юридичну назву та реєстраційний номер. 2. Чи маєте ви ліцензію на фінансову/інвестиційну/консультаційну діяльність? 3. Чому на офіційних ресурсах відсутня юридична інформація (ІПН, номер реєстрації, адреса, структура власності тощо)? B. Фінансова діяльність  4. Хто є аудитором вашої організації? Де можна ознайомитись з останнім аудиторським висновком?  5. Чи приймаєте ви кошти приватних чи юридичних осіб?  6. У якій юрисдикції знаходяться ваші банківські рахунки чи розрахункові платформи? C. Структура та контроль. 7. Хто входить до складу керівництва та кінцевих бенефіціарів? Просимо вказати ПІБ та країни громадянства.  8. Чи є серед засновників чи бенефіціарів громадяни іноземних держав, у тому числі з країн, які офіційно визнані окупантами та терористами (Росія, Білорусь, Іран, КНДР, Венесуела, Сирія)? D. Прозорість та зв’язок із зарубіжними структурами.  9. Чи ведете ви якусь спільну діяльність з організаціями та фізичними особами, зареєстрованими за кордоном, особливо в РФ?  10. Чому неможливо однозначно визначити країну реєстрації вашої діяльності на підставі відкритих джерел (сайт, публічні документи, WHOIS-домена тощо)? E. Доступ до інформації  11. Чому відсутні публічні звіти про діяльність (фінансові, організаційні, річні)?  12. Чи готові ви надати нам копії реєстраційних та дозвільних документів для публікації?.

Вказані «посадові особи», а можливо і самозванці (бо документів на представництво чи працю в Фонді вони не представляють) проігнорували. Напевно відповіді вони не знають, і добре усвідомлюють протиправний характер свого діяння, заманюючи людей направляти гроші угрупуванню, що порушує цілу низку законів України, від ліцензійного законодавства, до законів щодо протидії фінансуванню тероризму та відмиванню брудних коштів.

Ми зареєструвалися на сайті, та зрозуміли, що це, як мінімум піраміда

 В порядку громадського розслідування ми зв’язалися з однією з подруг  Артема Гудима і сказали, що хочемо вкластися. Думаєте нам запропонували договір довірчого управління, сертифікати чи облігації, як то роблять справжні інвестиційні фонди? Ні, нам надали просто реферальне посилання на сайт (щоб той хто привів у піраміду мав процент – загальна практика): eur.cashflow.fund.

Що ми там знайшли? Необґрунтовано високі та фіксовані щоденні відсотки. На головній сторінці пропонуються дохідність від 0.8% до 1.1% на день. Це фантастично високий і гарантований дохід, який не може забезпечити жоден законний інвестиційний інструмент на стабільній основі. Річна прибутковість за таких відсотків обчислюється сотнями, а то й тисячами відсотків. Багаторівнева партнерська програма (MLM-структура типових фінансових пірамід). У розділі «Партнерська програма» прямо сказано: «Cashflow Fund пропонує «багаторівневу партнерську програму». За кожного залученого користувача, який зробив внесок, учасник отримує винагороду. Розмір винагороди залежить від рівня залученого користувача у структурі. Це ключова ознака фінансової піраміди. Дохід учасників формується не за рахунок реальної інвестиційної чи комерційної діяльності, а за рахунок залучення нових людей та їх вкладень. Нові учасники приносять гроші, з яких виплачуються «прибутки» старим учасникам та комісійні за залучення.

Непрозорість інвестиційної діяльності. Сайт стверджує, що «Cashflow Fund здійснює інвестування залучених коштів у «високоприбуткові та стабільні активи». Однак «немає жодної конкретики»: ні назв активів, ні стратегій, ні підтверджень реальної діяльності, здатної приносити заявлену прибутковість. Це дуже типово для пірамід – вони лише обіцяють інвестувати без деталей.

Проблема з виведенням коштів/ліквідністю. У розділі «Поповнення та виведення коштів» пункт «Повернення вкладених коштів» свідчить: «Повернення здійснюється  тільки через продаж своєї частки іншому учаснику».  Це дуже тривожний сигнал. Ви не можете забрати свій початковий внесок за своїм бажанням. Ви залежите від того, чи знайдете ви нову людину, яка захоче «купити вашу частку», тобто бідолагу, котрого ви обманете продаючи повітря. Це створює штучний попит на участь у схемі та ускладнює вихід.

Відсутність інформації про регулювання та ліцензії. На сайті немає жодної інформації про те, хто є юридичною особою, де вона зареєстрована, чи має ліцензії на фінансову діяльність від будь-якого регулятора. Фінансові організації, які працюють із грошима громадян, повинні бути ліцензовані. Ці «меркуріанці» (себе так називають) не можуть точно навидь сказати про юридичну природу свого «Фонду»: це ТОВ, ПАТ, НКО, Асоціація…?

Крім того, «учасники Фонду» погоджуються з тим, що невідомі «власники» проекту можуть в односторонньому порядку змінювати умови (суперечить ЦК України), а самі «меркуріанці» повинні постійно запрошувати людей в проект, зображати гарне і багате життя. Доходить до смішного, коли ці люди називають себе «кайфологами», ображають в Інтернеті робочих людей, пропонують «не думати, не перевіряти, не чекати», а нести гроші у цей «Фонд». Типові сектантські закідони. Особливо цікаво, що кожен «учасник Фонду» збов’язаний  кожень день заходить на сайт на натискати кнопку «отримати винагороду».  Ці тактики – постійна взаємодія з сайтом та демонстрація «красивого життя» – є класичними прийомами, що використовуються у фінансових пірамідах, таких як Cashflow Fund. Ціль цих дій не в тому, щоб принести реальну користь учасникам, а в підтримці ілюзії та залученні нових жертв. Постійні заходи на сайт та «натискання кнопки» створює видимість якоїсь роботи, «участі» в процесі, отримання «доходу» або «балів». Насправді це просто механізм для утримання уваги та створення відчуття, що «щось відбувається». Це схоже на гейміфікацію, щоб учасники відчували себе залученими та активними, а не просто чекаючими.  Якщо учасники постійно щось роблять на платформі, це відволікає їх від критичного мислення та аналізу реальної фінансової моделі.  Для організаторів це може бути спосіб показати «зростання», «відвідуємість» сайту і «залучення» перед потенційними новими учасниками або навіть перед собою, переконуючи, що «система працює. Постійна взаємодія створює в людини відчуття, що вона є частиною великої та успішної спільноти (характерно для сект комерційного типу).  Кожне натискання кнопки або захід на сайт підживлює надію на майбутній «дохід», не даючи учаснику вийти із системи.  Чим більше часу і зусиль людина вкладає (нехай навіть фіктивних), тим важче йому визнати, що це обман, і вийти. Маркетинг та залучення нових учасників (найголовніше).  «Зображати красиве життя» – це ключовий елемент для фінансових пірамід. Оскільки піраміда не має реального продукту або послуги, її єдиним джерелом доходу є гроші нових вкладників.  Коли люди бачать, що їхні знайомі чи інші учасники «живуть гарним життям» (купують дорогі речі, подорожують, їдять у ресторанах, викладають пачки грошей), це створює потужну спокусу та почуття «упущеної вигоди» (FOMO).  Піраміди грають на бажанні людей швидко розбагатіти, жити безтурботним життям. Фотографії та відео з «красивим життям» є прямою ілюстрацією цих мрій.  Учасники стають безкоштовними рекламними агентами. Їхня демонстрація «успіху» є найефективнішою рекламою, яка приваблює їх друзів, родичів та передплатників. Більшість цих демонстрацій є або фальшивими (орендовані машини, бутафорські гроші, фотошоп), або зроблені на невеликі початкові виплати, які організатори дають першим учасникам, щоб ті почали активно рекламувати схему. У результаті, всі ці дії служать однієї мети – підтримувати потік нових грошей у піраміду. Щойно приплив нових учасників вичерпується, виплати припиняються, і більшість людей втрачають свої вкладення, а організатори зникають із грошима.

Всі перераховані вище ознаки, особливо комбінація нереально високих гарантованих відсотків, фокусу на залученні нових учасників (багаторівнева партнерська програма) та проблем з виведенням коштів (необхідність продавати частку), однозначно вказують на те, що Cashflow Fund є класичною фінансовою пірамідою. Плюс ці хлопці та дівчата не приховують свій зв’язок із Фондом «Меркурій» (Спільнота Меркурій). Це один із найвідоміших прикладів фінансових пірамід, що діяли в Росії та країнах СНД, особливо активно в 2014-2017 роках, хоча його коріння могло йти і глибше. Він мав безліч назв-послідовників або клонів (наприклад, «Взаємний фонд Меркурій», «Меркурій Взаємний Фонд» тощо). Це типова схема Понци (Ponzi Scheme). Дохід сплачувався учасникам за рахунок залучення нових інвесторів (вкладників). При цьому не велося жодної реальної економічної діяльності, яка б могла генерувати такі доходи. Гроші просто перерозподілялися від нових учасників до старих.

Криптобіржа BlackBit та власна «криптовалюта»

Вкластися у піраміду Cashflow Fund в тому числі пропонується через «криптовалюту» ECR (eCurrency). На жаль, як широко відомої або значущої криптовалюти з тикером «ECR», ми не знайшли інформації в основних базах даних криптовалюту (таких як CoinMarketCap, CoinGecko і т.д.).

ECR (eCurrency) у контексті Cashflow Fund – це не справжня, легітимна криптовалюта. Це фікція, приватний, неліквідний токен. ECR (eCurrency) – це, внутрішній «токен» або «одиниці обліку», створені самими організаторами піраміди Cashflow Fund. Вона не має жодного відношення до справжніх, децентралізованих криптовалют, таких як Bitcoin, Ethereum, чи інші, що торгуються на публічних біржах. Відсутність публічної інформації та ринку.  У неї немає відкритого блокчейну, який можна перевірити. У неї немає Whitepaper (технічної документації), яка описувала б технологію, мету та команду. Вона не торгується на жодній відомій, незалежній криптовалютній біржі (Binance, Coinbase, Kraken тощо). Будь-який «обмін» чи «торгівля» відбуватиметься лише всередині системи піраміди або на пов’язаних з нею фіктивних платформах. «Вартість» та «кількість» ECR повністю контролюються організаторами піраміди. Вони можуть «малювати» будь-яку ціну, обіцяти будь-які прибутки, але ви ніколи не зможете вільно продати ці «ECR» за реальні гроші зовнішньому ринку.

Використання термінів «крипто валюта» та «токен» у таких схемах – це класичний прийом, щоб надати шахрайству вигляду сучасної, високотехнологічної та привабливої інвестиції. Це відволікає увагу від суті – залучення нових учасників за рахунок грошей попередніх. «Криптовалюта» ECR використовується для обліку «інвестицій» всередині системи, нарахування «фейкових «відсотків» або «прибутків» у вигляді більшої кількості ECR. І головне ускладнення процесу виведення грошей, оскільки «інвестори» нібито «володіють» токенами, а не реальними коштами.

Таким чином, це просто цифрове сміття, або фантік, котрий не має реальної вартості, а всі ці курси валюти ECR малюють самі «кайфологи» з Cashflow.

Ілюзія довіри в цифрову добу — це не просто технологія. Це зброя. Особливо тоді, коли її використовують не для захисту приватності громадян, а для маскування кримінальних операцій із транскордонним підтекстом.

Є місце де Вам цю «криптовалюту» продадуть за реальні гроші. Тобто з українців викачають реальні ресурси а видадуть фейковуо криптовалюту для взаємодії з  Cashflow . Це криптобіржа BlackBit — платформа, що видає себе за новітній обмінний хаб, проте на ділі радше нагадує зручно облаштований портал для виведення коштів із шахрайських схем і вкладення їх у повну анонімність. Архітектором платформи вважають росіянина Павла Васіна, відомого в мережевому середовищі як Rat4 — російського програміста, який спеціалізується на розробці анонімних блокчейн-рішень. Саме з його іменем пов’язується початковий код та програмна архітектура BlackBit.  Викликає тривогу і той факт, що сайт платформи не містить жодних базових юридичних документів — ані користувацької угоди, ані політики AML/KYC (процедур, обов’язкових для всіх легальних криптобірж), ані фінансової звітності. Це означає одне: BlackBit цілеспрямовано уникає будь-якого регуляторного нагляду. Немає жодної верифікації особистості клієнтів, немає контрольованих транзакцій, немає межі між законною діяльністю і фінансовою тінню. Усе це — класичний інструмент для відмивання коштів, зокрема тих, які надходять із проектів на кшталт Cashflow. Ця біржа може бути зв’язана і з ФСБ! Чому ні – всі ознаки на російський слід. Під час війни та економічної кризи з українців виманюють реальні гроші у невідомому напрямку (може і на фіксування ОПК РФ), а взамін видають електронні фантики.

Цей механізм уже показав свою дієвість у низці скандалів: за останні роки платформи з подібною архітектурою були використані для виведення сотень мільйонів доларів, зокрема з території СНД, із наступним переказом у недоступні юрисдикції. У випадку з BlackBit підозри посилюються ще й геополітичним фоном.

Загрози державі.

За зовні привабливою обкладинкою інтерфейсу — програма, яка працює на дестабілізацію. Громадяни, які через Cashflow або інші «освітні» проекти переводять кошти на криптобіржу BlackBit, фактично втрачають будь-яку можливість відстежити їхній подальший шлях. А в умовах війни, де кожен долар може бути спрямований на закупівлю дрона або кулі, така анонімність стає не свободою — а компліментом ворогові. Саме тому BlackBit — це не лише технічна платформа. Це дзеркало, в якому відображається нова форма війни: війна без вибухів, але з інфляційною отрутою, втраченою довірою та мародерським обігом цифрових фантиків. І в цій тиші коду і криптогаманців потрібно нарешті назвати речі своїми іменами.

Майже в кожному українському місті сьогодні можна натрапити на оголошення про безкоштовний семінар з фінансової грамотності, «клуб успішних людей», лекцію про шлях до «пасивного доходу». Київ, Дніпро, Львів, Одеса — географія активності широка, іноді навіть — агресивно нав’язлива. Зазвичай усе починається з привабливої обіцянки: навчити мислити як багаті, діяти як підприємці, інвестувати як найуспішніші. Але за яскравими словами й психологічними уловками ховається дещо інше — маніпулятивний механізм втягування у фінансову піраміду.

Структура, яка прикривається назвою Cashflow або Фонд Меркурій, уміло маскує справжній намір — збір грошей під виглядом освітніх програм («навчаємо стати міліонерами»). Вхід — платний, хоча подається як «внесок у себе». А ще — купівля електронної псевдовалюти, підписка на «сигнали» від кураторів, придбання «курсів» від нібито незалежних фінансових менторів. Усе це — витончена форма первинного збору коштів, яка, на відміну від звичних шахрайських схем, має елемент духовно-мотиваційного дрес-коду: цитати Кійосакі, псевдопсихологія, пафосні промови про «вихід із зони бідності».

Тренінги проводяться не в підвалах і не на темних форумах — а в офісних просторах, кав’ярнях, готельних залах. І тут — головна небезпека: зовнішня легальність створює відчуття довіри. Але за презентацією з яскравими слайдами — ті самі механізми, які десятиліттями використовували фінансові секти: тиск на слабкість, експлуатація страху перед бідністю, обіцянки швидкого успіху. Людині не залишають часу на сумнів — її змушують «приймати рішення тут і зараз», інакше, мовляв, вона пропустить шанс життя.

Після першої зустрічі — наступні. Пропонують «навчання в колі однодумців», купівлю глибшого курсу, участь у закритому «інвестиційному клубі», де вже ніби-то «заводять гроші». Усе це — за окрему плату. А потім — тиша. Або нові збори. Або вимога привести друга. Бо інакше ваша черга в «живій черзі» на виплату затримується. Це вже не навчання. Це — маніпулятивне вербування в піраміду, де знання не передаються, а використовуються як наживка.

Особливу тривогу викликає те, що організатори цих «освітніх» подій не мають ні фахової підготовки, ні ліцензій, ні публічного юридичного статусу. Вони діють анонімно, використовують псевдоніми, спілкуються в Telegram-групах або через тимчасові акаунти в Instagram. Якщо ж поставити просте запитання: «А яка в цьому всьому реальна модель прибутку?» — відповіді не буде. Або вона буде настільки розмита, що більше нагадуватиме релігійну притчу, ніж економічну логіку.

Це не просто фінансове шахрайство. Це — маніпуляція довірою і надією. Це використання мови навчання для передачі отрути. Це руйнування самого поняття «фінансова грамотність» — бо під цим терміном продають психологічну залежність, інформаційну ізоляцію та втрату реалістичних уявлень про економіку.

Україна, яка сьогодні бореться за правду, гідність і прозорість — не може допустити, щоб у її містах працювали структури, що зневажають людську свідомість, спустошують гаманці та серця. Особливо небезпечно це в умовах війни, коли громадяни шукають будь-який спосіб утриматися на плаву. Їм не потрібні ілюзії. Їм потрібна підтримка, а не пропаганда «успішного успіху», що закінчується крахом.

Бо кожна така піраміда — це не просто афера. Це рана в інформаційній тканині суспільства. І якщо ми не назвемо її іменем, вона буде розростатися далі.

Немає нічого страшнішого за ворога, який діє не в окопах, а в обмінниках. Не зі зброєю — а з криптогаманцем. Бо коли атака іде не лобова, а через кишеню, вона вражає не менше, а часом і глибше. Усі надані вище факти сходяться в одну тривожну точку: Cashflow — це не просто шахрайство. Це структура з ознаками транскордонної змови, що несе потенційну загрозу національній безпеці України. Бо схема, яка діє без реєстрації, без ліцензії, без юридичної особи на території держави, збирає кошти у криптовалюті, а потім — через біржі з російським слідом — виводить їх у офшори, фактично є фінансовим тунелем до ворога.

Зв’язки із російськими структурами — задокументовані. Пряма участь росіян у проекті Cashflow — підтверджена. Спільні заходи з представниками РФ, зокрема на Мальдівах у 2025 році, — зафіксовані у відкритих джерелах. Це не випадкові збіги — це мережа. Можливо, для когось кілька десятків доларів вкладень у псевдоінвестиційний курс — дрібниця. Але масштаб шахрайства — системний. Коли з усієї країни збирають криптовалютні перекази під виглядом «освіти», а потім їх ніхто не бачить, — то це не просто обман громадян. Це — потенційне фінансування держави-агресора.

Потрібно говорити прямо: участь у подібних схемах у воєнний час — не лише легковажність, а можливо, й злочин.

Законодавство України чітко визначає, що будь-яка співпраця з державою-агресором або її резидентами є протиправною. І якщо навіть один доллар, вкладений у Cashflow, дійде до російської структури — це вже порушення статті 111-1 Кримінального кодексу — колабораціонізм.

Ще тяжчий варіант — стаття 258-5 КК — фінансування тероризму, якщо буде встановлено, що кошти з такої платформи могли потрапити до структур, пов’язаних з російськими спецслужбами або збройними формуваннями. Це вже не фінансова, а державна справа. Небезпека подвійна: по-перше, громадяни, введені в оману, стають співучасниками — навіть не підозрюючи про це. По-друге, самі організатори зберігають повну анонімність, уникають будь-якої відповідальності, прикриваючись термінами на кшталт «менторство», «навчальний продукт» або «духовна трансформація». Але якщо за словами — гроші, а за грошима — переказ у РФ, то жодна риторика не замінить суті.

Українські представники Cashflow не надали спростування, що не пов’язані з компанією, котра зареєстрована в Москві під назвою ТОВ «КЭШФЛОУ» (ІПН 9703166528), не має жодної фінансової ліцензії ані в Україні, ані в самій Росії, ані в будь-якій іншій юрисдикції. Це вже мало б стати причиною для настороженості.

Увагу до себе ця структура привертає не лише порожніми реєстрами, а й активною присутністю на українському інформаційному полі — там, де довіра стала дефіцитом, а спокуса швидкого прибутку сильніша за раціональне мислення.

Українське суспільство має навчитися читати не лише заголовки, а й юридичну реальність. Ворог сьогодні не обов’язково вдягнений у камуфляж. Іноді він — у костюмі бізнес-тренера, з посмішкою, PowerPoint і Telegram-чатом. Але його цілі не змінилися: ослабити, спустошити, підкорити. Саме тому боротьба з криптопірамідами на зразок Cashflow — це не лише питання захисту приватних інвестицій. Це — акт оборони. Оборони нашої грошової системи, нашої національної гідності і — без перебільшення — нашого державного суверенітету.

Фінансові зв’язки з ворогом: юридичні наслідки участі в схемах типу «Cashflow»

У демократичній державі право і відповідальність — це не протилежності, а дві сторони однієї монети. Особливо — в умовах війни. І саме тому в Україні не лише морально, а й юридично заборонена будь-яка фінансова взаємодія з Російською Федерацією, її громадянами, компаніями чи фінансовими інструментами, навіть якщо ті маскуються під освітні ініціативи або криптоплатформи. Закон тут — прямий, недвозначний, і його ігнорування несе серйозні правові наслідки.

Чинне українське законодавство чітко забороняє:

– Платежі на користь юридичних і фізичних осіб, зареєстрованих у РФ або таких, що постійно проживають на її території;

– Будь-яку співпрацю з компаніями, кінцевим бенефіціаром яких є громадянин РФ або юридична особа, створена за російським правом;

– Фінансові операції, у тому числі криптовалютні перекази, які вчиняються на користь суб’єктів РФ або на виконання їх зобов’язань;

– Участь резидентів РФ в управлінні небанківськими фінансовими установами, зареєстрованими в Україні.

Отже, якщо структура Cashflow зареєстрована в Москві, а її зв’язки ведуть до російських осіб і ресурсів (а це доведено), то будь-який переказ коштів — навіть у формі криптовалюти — є прямим порушенням законодавства. Такі дії потенційно підпадають під: статтю 111-1 Кримінального кодексу  — колабораціонізм, у частині співпраці з державою-агресором; статтю 258-5 КК — фінансування терористичної діяльності, якщо буде встановлено, що кошти потрапляють до підсанкційних або бойових структур; статтю 222-1 КК — створення або сприяння діяльності фінансової піраміди;  статтю 202 ККУ — проведення господарської діяльності без відповідної реєстрації або ліцензії тощо.

Усі ці порушення — не гіпотетика. Це — діючі статті, за якими вже сьогодні відкриваються кримінальні провадження. І той, хто «інвестував» у Cashflow або схожий проект, не зможе виправдатися тим, що «не знав» або «думав, що це гра». Війна — не час для легковажності.

Більше того: державні органи мають усі правові підстави для вжиття заходів щодо блокування подібних проектів, ініціювання розслідувань, заморожування рахунків, а також подання запитів на міжнародну правову допомогу для викриття бенефіціарів. Закон дозволяє. І совість — зобов’язує. Варто також нагадати: участь у незаконній схемі, навіть без умислу на шкоду, не звільняє від відповідальності, якщо було порушено санаційний режим чи фінансові обмеження, встановлені на підставі Закону про санкції та рішень РНБО.

Сьогодні в Україні не можна жити у двох реальностях. Немає «цивільного фронту», де можна вільно грати у криптопіраміди, поки на іншому фронті гинуть солдати. Немає місця для подвійної моралі: одні — воюють за майбутнє, інші — переказують кошти у гаманці російських псевдоінвесторів. Це — вибір. А за вибір, як відомо, буває відповідальність. І краще нехай ця відповідальність буде свідомою — ніж кримінальною.

Сценарій підміни: як eCurrency замінює гроші, а «інвесторів» — на постраждалих

Фінансова піраміда завжди прагне виглядати новаторською. І чим примітивніша її суть, тим вишуканіше вона маскується. У випадку Cashflow цю функцію виконує eCurrency — псевдовалюта, створена виключно для внутрішнього обігу в межах схеми.

Ця «валюта» не має жодної біржової котирування, її неможливо купити або продати на жодній легальній криптобіржі, вона не має ринкової капіталізації, аудиту, технічної документації, прозорого коду чи незалежного контролю. Її єдина функція — створити ілюзію обігу. У ній ведеться фіктивний «облік» вкладень, які насправді нікуди не інвестуються, а перерозподіляються між учасниками за умовної математичної моделі.

Цей сценарій — знайомий. Його вже реалізовували інші фінансові афери в Україні: King’s Capital, B2B Jewelry, Helix. У кожному з них фігурувала власна «внутрішня одиниця обліку», яка використовувалась замість реальних грошей. Але результат завжди один — повна втрата вкладених коштів і розчарування тисяч ошуканих. eCurrency — це не інновація, а примітивна підміна реальної цінності, де цифрова абстракція прикриває юридичну порожнечу.

Що ж відбувається насправді? Людина вкладає гроші, але не отримує активу. Натомість їй видають цифру на екрані. Ця цифра не конвертується в реальний прибуток. Вона лише створює психологічне враження володіння. Але коли платформа зникає — все зникає разом із нею. І в людини залишається лише досвід — гіркий, безнадійний, і водночас юридично невизначений. Вона не має навіть підстав для подання позову — бо юридично не купувала нічого.

Великий обман 2025 року: як Cashflow поширюється через TikTok і Telegram

У 2025 році фінансове шахрайство більше не потребує офісів, презентацій у конференц-залах чи глянцевих брошур. Йому достатньо смартфона. В епоху коротких відео і месенджерів достатньо кількох влучних фраз, красивої картинки, «успішного» обличчя — і десятки тисяч українців уже вірять, що знайшли шанс, який не можна втратити. Саме так працює Cashflow — не через аргументи, а через образи. Не через економіку, а через емоцію.

Платформа активно просувається через TikTok, де щодня з’являються десятки відео з історіями «успішних інвесторів». Хтось розповідає, як «змінив життя за три тижні», інший — як «придбав авто після гри в Cashflow». Обличчя — молоді, впевнені, добре освітлені. Слова — відрепетирувані. Але якщо уважно придивитися, виявиться, що за цими історіями немає жодного підтвердженого факту. Усе — постановка. Усе — частина маркетингової пастки.

Паралельно працює інформаційне ядро в Telegram: канали, що продають «сигнали» для нібито вигідних вкладень, або ж просто рекламують нові «входи в гру». Адміністратори приховуються за аватарами з іменами на кшталт «Андрій Cash», «CryptoMentorUA», «ІнвестБогдан». Усі обіцяють просту формулу: заплати — і отримаєш доступ до секретів. Але секрет один — ці «сигнали» нічим не підтверджені, не мають алгоритму, не проходять фінансового аналізу. Їх єдина функція — змусити людину ще раз заплатити.

Додатковий інформаційний фронт — Instagram, VK, Boosty. Тут працює інша стратегія: створення відчуття «спільноти», «руху», «нової фінансової культури». Публікуються емоційні цитати, світлини з тренінгів, відео з «менторських вечорів». Людина, яка опиняється в цій інформаційній бульбашці, швидко починає вірити, що навколо всі вже «заробляють», а лише вона ще сумнівається. Це — класичний прийом соціального тиску, який підміняє раціональне мислення стадною психологією.

Але за яскравими аватарами, надихаючими роликами та хештегами на кшталт #CashflowFamily — порожнеча. Бо всі ці акаунти — анонімні, змінні, їх легко видалити, вони не несуть відповідальності. А от втрати людей — реальні. І кожна гривня, вкладена через TikTok-звабу чи Telegram-порадника, йде не у фінансову свободу, а в кишеню творців обману.

Це — не просто реклама. Це — інформаційна диверсія, що розмиває межу між істиною та фейком, між свободою вибору і психологічним насильством. Вона небезпечна тим, що не виглядає небезпечною. Бо тепер шахрай не стукає у двері. Він заходить через екран, тихо, ввічливо, і — якщо його не зупинити — забирає більше, ніж гроші. Забирає здатність довіряти.

Географія обману: чому Cashflow — не локальний інцидент, а міжнародна шахрайська мережа

Багато хто досі вважає, що Cashflow — це чергова регіональна афера, що з’явилася десь «на периферії Telegram» і зникне сама собою. Проте істина набагато тривожніша: ця схема не є локальною імпровізацією. Вона — частина широкої, цілеспрямованої міжнародної мережі, що працює в кількох юрисдикціях, маніпулює правовими прогалинами та діє за алгоритмом, який ретельно спроєктовано. Україна: територія, на якій без дозволів і без будь-якої офіційної присутності ця схема збирає гроші через TikTok, Telegram, Instagram і офлайн-заходи.

Це мультирівнева мережа, що цілеспрямовано розмиває межі між державами, щоб уникати контролю. Компанія не має жодної зареєстрованої юридичної особи в Україні, не сплачує податків, не подає звітності, не виконує вимог Національного банку, не перебуває під наглядом жодного регулятора. А її інтернет-інфраструктура — це окрема схема замилювання очей: десятки сайтів, дублікати, «дзеркала» та псевдопортали — cash-flow.site, cashflow.fund, cashflow.group, cfw2025.net тощо. Їхній перелік постійно змінюється, вони зникають і знову з’являються під новими доменами, з новими логотипами та тим самим змістом.

Усе це — ознака професійної цифрової інфраструктури шахрайства, що не виникла випадково і не працює на ентузіазмі одного чи двох «ентузіастів». Це — модель, яка спрямована на масовий збір коштів в умовах юридичної невизначеності, міждержавної плутанини та національної довірливості.

Саме тому розглядати Cashflow як дрібний епізод — небезпечно. Це не інцидент. Це — структура. Це не один сайт — це система інструментів для легалізації обману, завуальованого під освітню чи ігрову діяльність. І саме тому її зупинення — це не лише справа окремих постраждалих, а завдання для держави, ЗМІ та свідомого громадянського суспільства.

 А  коли мовчання стає співучастю

Cashflow — це не просто обман. Це лакмус нашої вразливості. Це дзеркало, в якому відбивається і наївність, і байдужість, і брак захисту. Це — симптом ширшої хвороби: втрати критичного мислення, падіння довіри до інституцій, спокуси «легких грошей» у часи, коли кожна гривня має бути чесно зароблена й відповідально витрачена.

Головне — Cashflow не є чимось дрібним. Це не локальна афера, а цілеспрямована, транснаціональна шахрайська система, що ховається під маскою фінансової грамотності, «духовного розвитку» та ігрових механік. У ній є елементи класичної фінансової піраміди, ознаки відмивання коштів, і — що найстрашніше — фактична співпраця з резидентами держави-агресора, що несе прямі загрози національній безпеці України.

Участь у такій схемі — це не просто фінансова необережність. Це — співучасть у процесі, який може порушувати норми Кримінального кодексу. І навіть якщо людина вкладалася в наївності, а не зі злим умислом, вона має знати: незнання не звільняє від відповідальності — а мовчання не захищає від наслідків.

Сьогодні, коли Україна тримається на довірі, на правді, на волі до справедливості — мовчати про такі схеми, як Cashflow, — означає зраджувати тих, хто бореться за прозоре майбутнє цієї країни. Бо інформаційна війна — це не метафора. Це фронт, де обман іде не з автоматом, а з PowerPoint-презентацією, не з бомбою, а з токеном, не з армією, а з TikTok-акаунтом.

Ми зобов’язані говорити. Попереджати. Розслідувати. Блокувати. Писати й публікувати. Бо лише тоді, коли правда буде озвучена, — обман втратить силу. Лише тоді, коли зло буде назване поіменно, — воно не зможе діяти безкарно. Тож хай цей нарис буде не фіналом, а початком — ширшої публічної розмови, журналістського розслідування, і, зрештою, — державної реакції. Бо наша мовчанка — це їхній прибуток. А наша дія — це захист майбутнього.

Євгеній Кузнєцов,

підприємець,

журналіст,

голова Союзу воїнів-добровольців,

 

ДЖЕРЕЛО: PCINFORM