Скасування Господарського кодексу: загроза для бізнесу чи шанс на модернізацію?

В останні роки питання скасування Господарського кодексу України викликає жваві дискусії серед науковців, практикуючих юристів і представників бізнесу. Чи має цей нормативний акт і надалі регулювати господарські відносини в Україні, чи його скасування стане необхідним кроком у розвитку економіки країни?

Відповідь на це питання має велике значення для бізнесу, який потребує прозорих та ефективних правил гри.

Однією з головних причин, через яку багато фахівців підтримують скасування ГК, є дублювання його норм з іншими нормативними актами, зокрема Цивільним кодексом України. Справді, такі терміни, як «недійсність зобов’язання» в ГК та «недійсність правочину» в ЦК, створюють правові колізії і плутанину у практичному застосуванні. Наприклад, випадки, коли підприємство намагається анулювати зобов’язання, виникають проблеми через різні трактування понять у різних кодексах. Однак, чи виправдано касувати цей кодекс через дублювання? Адже дубльовані норми можна адаптувати шляхом внесення відповідних змін, щоб уникнути суперечностей.

Критики скасування ГК наголошують, що його ліквідація призведе до серйозних прогалин у законодавстві. ГК містить низку ключових норм, що визначають основні поняття господарської діяльності, господарських відносин, а також спеціальні вимоги до підприємств різних форм власності. Наприклад, саме ГК регулює питання правового статусу державних та комунальних підприємств, а також підприємств з особливим статусом, таких як казенні підприємства. Без цих норм багато понять втратять правове визначення, що ускладнить правозастосування і створить додаткові ризики для бізнесу.

Зокрема, Господарський кодекс забезпечує правове регулювання таких важливих аспектів, як участь держави у сфері господарювання, захист від монополізму, підтримка промисловості, визначення правового статусу комунальних та державних підприємств. Скасування цих положень загрожує підвищенням правової невизначеності для суб’єктів господарювання та ускладненням інвестиційного клімату. Наприклад, скасування норм про захист від монопольних зловживань може призвести до значного посилення монополій та утисків прав малих та середніх підприємств.

Багато експертів наголошують, що комплексне реформування господарського законодавства є більш доцільним шляхом, ніж його повне скасування. ГК може бути оновлений, очищений від застарілих норм та приведений у відповідність із сучасними економічними реаліями. Наприклад, зміна термінології на відповідну міжнародним стандартам сприятиме залученню іноземних інвестицій та розвитку українського бізнесу. Водночас, така реформа має бути зваженою і поступальною, з урахуванням специфіки сучасних економічних викликів. Наприклад, можна взяти досвід Польщі, яка, замість повного скасування торгового кодексу, провела його масштабну модернізацію, що сприяло швидкому розвитку бізнесу та покращенню інвестиційного клімату.

На додаток, врахування міжнародного досвіду показує, що розподіл регулювання господарських відносин на приватно-правові та публічно-правові елементи є характерним для багатьох розвинених країн. Наприклад, у Франції, Німеччині та інших європейських державах господарське право розвивається як окрема галузь, що об’єднує обидва види норм. В Україні скасування ГК може призвести до втрати важливих інструментів державного регулювання економіки. Наприклад, у Німеччині існує Handelsgesetzbuch (Торговий кодекс), який регулює господарську діяльність і включає як приватні, так і публічно-правові норми, що дозволяє забезпечити комплексне регулювання підприємницької діяльності.

На мою думку, як практикуючого адвоката, ГК потребує модернізації, а не ліквідації. Замість того, щоб знищувати цілий кодекс, варто працювати над його адаптацією до нових викликів, що постають перед українським бізнесом та економікою в умовах війни та післявоєнного відновлення. Наприклад, зміна визначення «комерційної концесії» на міжнародно визнаний термін «франчайзинг» значно полегшить розуміння і залучення іноземних партнерів. Уніфікація термінології, усунення дублювань і адаптація до європейських норм сприятимуть створенню ефективної правової системи, яка підтримуватиме розвиток підприємництва, а не створюватиме нові перешкоди.

Рішення про скасування ГК не має бути прийняте поспіхом. Це питання потребує виваженого підходу, консультацій з фахівцями та бізнесом. Головною метою має бути створення законодавчої бази, яка буде сприяти розвитку економіки України, залученню інвестицій та захисту інтересів як малих, так і великих підприємств. Україні необхідна модернізація, а не радикальна дезінтеграція існуючих інституцій.

Валентин Гвоздій

заступник голови НААУ, РАУ