Деякі думки з презентації 31.10.2017 стратегії розвитку Баранівської міської об’єднаної територіальної громади в контексті лісової галузі…
31 жовтня 2017 року в готелі «Рейкарц» у Житомирі «Інститут громадянського суспільства» презентував стратегії розвитку Баранівської міської ОТГ. Окрім фахівців, в презентації приймали участь:
– Баранівський міський голова Анатолій Душко;
– голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма;
– керівник Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування Василь Невмержицький;
– директор з науки «Інституту громадянського суспільства» Анатолій Ткачук;
– голови деяких ОТГ, працівники ОДА, Баранівського міськвиконкому, представники громадськості та журналісти.
Голова Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич не з’явився на презентації – в цей же час в Інституті медсестринства відбувалася конференції за участі міністра соцполітики та уповноваженого з прав дитини щодо реформування інтернатів.
презентація стратегії розвитку Баранівської міської ОТГ 31.10.2017_1
презентація стратегії розвитку Баранівської міської ОТГ 31.10.2017_2
Текст стратегії розвитку Баранівської міської ОТГ присутнім не роздали – лише обмежений текст буклету-презентації, а також частину інформації продемонстрували на слайдах.
Слід зазначити, що це чорновий варіант стратегії – громадські слухання призначено на 15 листопада, і не виключено, що текст буде суттєво змінений. В оголошення про громадські слухання, посилання на текст стратегії також немає:
Оголошення про громадські слухання Баранівської ОТГ
Формулювання всіх основних цілей дуже загальне і так би мовити «наукове» – дехто з присутніх перешіптувалися, що написано незрозумілою мовою для селян. Наприклад ціль №2 (економічний блок):
Конкурентоспроможна місцева економіка, яка базується на органічних технологіях і співпраці.
Якою громадою бачить себе Баранівська громада: аграрною, приміською, міською в сфері послуг, промисловою, транспортно-логістичною, видобувною, спальне місто-супутник? – теоретично, більш підходить аграрна – бо іде мова про органічні технології сільського господарства.
Чи передбачає стратегія повне місцеве працевлаштування? Чи задля конкурентоспроможності буде підвищуватися продуктивність праці – отже працевлаштувати всіх буде неможливо з наявним земельним банком та відсутністю контролю за лісами? Чи програмується громада на проживання сімей заробітчан, – чи на здатність місцевої економіки працевлаштувати всіх і забезпечити нормальним рівнем доходів (хоча б на випереджаючому рівні у порівнянні з громадами навколо)?
Судячи з презентації та інституцій – створення АМОР (агенції місцевого органічного розвитку), основою економічного розвитку обрано формування аграрного кластеру на базі органічних технологій. – Не передбачено створення індустріального парку, агенції міського розвитку, логістичного центру, зони масової житлової забудови чи інші не-аграрні кластери. Тобто лісовий статус Баранівської громади фактично проігноровано! – Але не виключаємо, що лісову галузь вирішили не виокремлювати і не акцентувати серед всього сільського господарства. Повторююсь: повного тексту стратегії з планами реалізації та описами проектів, присутні не бачили.
Така ситуація є доволі дивною: навіть за офіційними даними, 40% промислового виробництва Баранівської ОТГ – це лісопереробка, а скільки ще задіяні неофіційно?
Відсутність в стратегічному плані громади деталізації щодо лісівництва, лісокористування та лісопереробки, викликало закономірні питання у представників ГО «Збереження лісів Полісся», присутніх на презентації. Зважаючи на обмежений час для запитань – навіть основні виступи-презентації зайняли немало часу, ми повернулися до проблеми лісу в неофіційному спілкуванні. Тут позиція розробників та влада була простою: а хто ж віддасть Баранівській міський ОТГ державні чи комунальні ліси? – і відповідно, нема чого планувати, якщо ти не можеш впливати.
Команда ГО «Збереження лісів Полісся» не згодна з такою позицією: децентралізація має також передбачати і передачу лісів на території громади в розпорядження ОТГ! – це нонсенс, коли лісова громада буде залежати від політики держлісгоспу чи облагролісу.
Саме громада має вирішувати питання бажаної структури лісів, напрями їх використання: ділова деревина з лісопереробкою, нацпарк з зеленим туризмом чи вирощування енергетичної верби, ягідництво/грибоводство чи мисливські угіддя. Саме переробка деревини з повним блокуванням вивезення необроблених колод за межі громади, може створити достатню кількість робочих місць і передумови для подальшого економічного зростання громади…
Відеозапис презентації, ви можете переглянути за посиланням.