Частина економістів та юристів вважає криптовалюту фінансовою пірамідою

Верховна Рада ухвалила у першому читанні надважливий законопроєкт про віртуальні активи, про це повідомив глава парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев. За його словами, цей документ формує правове поле для розвитку сучасного фінансового ринку та цифрової економіки.

Йдеться про проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» від 24.04.2025 р. №10225-д, авторами якого є дев’ять народних депутатів, зокрема і сам Д. Гетманцев. Раніше він детально розповідав як з 2026 року будуть оподатковувати ПДВ, ПДФО і податком на прибуток криптовалюту згідно з цим законопроєктом. Згодом стало відомо, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку скептично ставиться до відповідних ініціатив.

В Україні є Закон про віртуальні активи від 17 лютого 2022 року, який легалізує ринок віртуальних активів, але ще не набрав чинності через відсутність необхідних змін до Податкового кодексу. Верховною Радою ухвалено в першому читанні законопроєкт №10225-д, що вносить зміни до податкового законодавства щодо оподаткування віртуальних активів. Законопроєкт визначає віртуальні активи, як особливий вид цифрового майна, що існує в електронній формі за допомогою блокчейну, і передбачає їх оподаткування. 

Останні десять років криптовалюти з експерименту ентузіастів перетворилися на потужний фінансовий феномен, здатний впливати на світові ринки. Однак, незважаючи на зростаючу популярність, багато економістів та юристів продовжують ставитися до них насторожено. Більше того, частина фахівців прямо називає криптовалюти «фінансовою пірамідою», позбавленою реальної цінності. Чому ж така радикальна думка настільки поширена серед професіоналів?

Класичні активи мають фундаментальну цінність: нерухомість дає корисність, акції приносять дивіденди, державні облігації підкріплені економікою держави. Криптовалюти часто не дають власнику жодних прав або доходів. Їх вартість повністю формується очікуваннями та довірою учасників ринку. Саме ця залежність від колективної віри змушує критиків порівнювати криптовалюту з пірамідою: якщо зникне віра у зростання, зникне й цінність.

Економісти нерідко вказують, що зростання вартості багатьох популярних криптовалютів відбувалося не завдяки розширенню реального застосування, а за рахунок постійного припливу нових покупців. Більшість власників монет використовують їх не як платіжний засіб, а як спекулятивний актив — купують у надії перепродати дорожче. Це перетворює ринок на систему, що нагадує піраміду: виграють лише ті, хто входить раніше, а всі інші ризикують залишитися з токенами, що знецінилися.

Відмінною рисою криптовалют залишається екстремальна волатильність. Вартість може зрости на десятки відсотків за добу і також стрімко впасти. Така нестабільність сприймається юристами як одна з ознак ризикової та сумнівної схеми. У звичайній економіці ціна активів пов’язана з доходами, продуктивністю, попитом та пропозицією. У криптоіндустрії ж частими каталізаторами цінових стрибків стають чутки, меми, твіти інфлюенсерів чи новини регулювання.

Відсутність жорсткого регулювання — один із найсерйозніших аргументів на користь критиків. Те, що у традиційній фінансовій системі заборонено чи суворо контролюється, у криптосередовищі нерідко стає нормою: анонімні творці проектів, токени без бізнес-моделі, маніпуляції ринком, «rug pull» – схеми*. Регулятори зазначають, що учасники ринку фактично залишаються без захисту, а рівень шахрайства значно вищий, ніж у традиційних фінансах.

Прихильники цифрових валют люблять говорити про революцію блокчейну. Однак скептики зауважують, що в реальній економіці криптовалюти використовуються вкрай обмежено: більшість компаній їх не приймає, транзакції можуть бути дорогими та повільними, а правовий статус у різних країнах залишається невизначеним. На думку критиків, технології розвиваються, але масової необхідності у токенах поки що не виникає. Це призводить до порівняння криптовалютних ринків з історичними бульбашками, де очікування зростання випереджали реальну корисність.

Слід визнати, що криптовалюти — не єдине явище, і називати всю індустрію пірамідою було б надмірним спрощенням. Серед проектів є як відверто шахрайські схеми, так і технологічні розробки, які мають реальну цінність, на зразок смарт-контрактів або децентралізованих фінансів. Але критики звертають увагу на те, що поки що спекулятивна складова у криптоекономіці домінує над утилітарною.

Криптовалюти стали дзеркалом сучасної економіки, де цінність формується не лише корисністю, а й психологією мас, очікуваннями та інформаційними потоками. Скепсис економістів і юристів пояснимо: ринок, на якому ціна найчастіше зростає швидше за сенс, а ризики значніші за гарантії, справді нагадує піраміду. Однак, це не вирок індустрії. Скоріше це виклик їй — довести, що варто не лише на довірі спекулянтів, а й на унікальних властивостях, здатних змінювати фінансову систему.

*Rug pull (від англ. pull the rug out – витягнути килим з-під ніг) – це тип шахрайської схеми у світі криптовалют і DeFi, при якій творці проекту раптово забирають всі вкладені кошти і зникають, залишаючи інвесторів з примарними токенами (цифровим сміттям). Простіше кажучи, це класичний «злив», але у контексті блокчейн-проектів.

Сергій Сербін,

історик,

ФОП