Home » Видео » Житомирська ОДА врегулює видобуток піску?

Житомирська ОДА врегулює видобуток піску?

28.12.2017 відбулася установча нарада робочої групи по вивченню питання дотримання законодавства при видобуванні піску на території Житомирської області.

IMG_20171228_143901_Ця група була створена Житомирською ОДА (розпорядження №521 від 27.12.2017) із запрошенням представників громадськості. Так, до складу групи включили від громадськості та бізнесу:

Богдана Бондаренка – юриста ГО «Зелені кар’єри»;

Сергія Ткачука – голову ГО «Поліський щит»;

Богдана Фещенка – представника ГО «Конгрес проти всіх»;

Сергія Полякова – директора ТОВ «Житомирбуррозвідка».

Також були присутні й представники інших НУО: Сергій Білошицький – голова ГО «Захист та справедливість», Богдан Коротун – ГО «Збереження лісів Полісся».

Представники поліції – ключового і найбільш масового правоохоронного органу, не прийшли. Екоінспекцію представляв заступник начальника Сергій Зибалов; від прокуратури був Михайло Кулик — заступник начальника відділу представництва в суді Прокуратури Житомирської області; Оксана Ревенко – начальник управління екології та природних ресурсів, є секретарем робочої групи.

За пропозицією керівника апарату Житомирської облдержадміністрація Олексія Ясюнецького, члени робочої групи обговорили питання організації роботи; збору необхідної інформації; формулювання пропозиції до законодавства.

Розпорядження голови Житомирської облдержадміністрації Ігоря Гундича, передбачає наступні завдання для робочої групи:

«2. З метою запобігання правопорушенням у сфері видобування піску на території Житомирської області доручити робочій групі:

здійснювати перевірки правомірності проведення робіт суб’єктами господарювання;

вживати заходи реагування, відповідно до чинного законодавства, щодо припинення незаконного видобутку піску на території Житомирської області;

налагодити співпрацю з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування (об’єднаними територіальними громадами) щодо вирішення питань законодавчого врегулювання видобутку піску на відповідній території.»

До створення робочої групи спонукав резонанс навколо діяльності бізнесмена Михайла Пухтаєвича, чия фірма багато років видобуває пісок в селі Стрижівка Коростишівського району, без дозволу на видобуток піску. Нещодавнє побиття активіста біля цього кар’єру, активізувало громадськість і змусило голову Житомирської облдержадміністрації Ігоря Гундича та народних депутатів України Павла Дзюблика і Вадима Кривенко втрутитися у ситуацію. Хоча питання видобутку та контролю за його законністю є повноваженнями Держгеонадра, поліції та прокуратури – і частково екоінспекції та Дергеокадастру, змушена була реагувати і обласна влада.

Голова Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич правильно поставив питання: треба опрацювати ситуацію, і можливо, виходити на зміни до чинного законодавства. Тим більше, що уповноважені органи не змогли надати йому мінімально необхідну інформацію і змусили до політичних заяв. Тоді на нараді 13.12.2017 було озвучено, що: «За даними представників Держгеонадр, на Житомирщині є 39 родовищ піску та лише 10 спеціальних дозволів на видобуток піску. Крім того, у 2017 році лише 4 підприємства зі спецдозволами сплатили 616 тисяч гривень рентної плати.».

Группа по пескуСвою позицію – не карати, а допомагати легалізувати, Ігор Гундич тоді озвучив чітко: «Я не хотів би, щоб їх блокували, чи їх десь ущемляли. Я якраз за те, щоб вони легально працювали, сплачували податки.»

пропозиції змін до законодавства

Громадськість підтримала заклик Ігоря Гундича і надала свої пропозиції та кандидатури для включення до складу робочої групи.

Так, ГО «Поліський щит» (сайт) запропонувало до складу робочої групи нового голову організації Сергія Ткачука – до цього багаторічного лідера «Самооборони Житомирщини». Пропозиції організації наступні:

  1. Передбачити можливість входження громадян України до кримінальних проваджень (незаконний видобуток корисних копалин; пошкодження поверхневого шару землі; за самоуправство; несплату податків; фальсифікацію документів походження піску; розкрадання державної власності) в якості потерпілих – як співвласників за ст. 13 Конституції України надр. Такі зміни до КПК та Кодексу про надра, Лісового кодексу, Водного кодексу дозволять створити дієвий запобіжник корупції в правоохоронних органах: бо бездіяльність слідчих та процесуальних керівників з прокуратури буде урівноважуватися процесуальною активністю потерпілих – подачі ними клопотань про проведення експертиз, допит свідків, вилучення даних мобільних операторів про переміщення біля місць нелегального видобутку. Такі активісти, визнані потерпілими, зможуть оскаржувати слідчим суддям бездіяльність слідства і прокуратури. Утвердження юридичних механізмів впливу, дозволить зменшити громадсько-політичну напругу: задля припинення корупції, активістам можна буде скаржитися як сторона провадження – а не влаштовувати мітинги чи інші силові публічні заходи.
  2. Врегулювання питання проведення експертиз у кримінальних провадженнях: зараз вони різні (за результатом аналізу вироків та постанов суду в ЄДРСРУ), що дозволяє маніпулювати і створює передумови для корупції. Організація вважає за необхідне передбачити автоматичне подання клопотання слідчим до слідчого судді про призначення наступних експертиз:

— ґрунтознавчих та матеріалознавчих з визначення походження піску (задля спростування фальшованих документів);

— геодезичного визначення обсягів вилучених об’ємів надр – задля розрахунку незаконних прибутків та збитків державі з податків;

— економічної та бухгалтерської – щодо визначення ринкової вартості видобутого піску.

  1. Врегулювати питання автоматичного подання клопотання слідчим до слідчого судді про витребування даних мобільних операторів про пересування та розмови в місцях незаконного видобутку та зафіксованих там телефонів – задля виявлення організатора, задіяних осіб (працівників на вантажних машинах, кранах), споживачів піску;
  2. Передбачити можливість амністії – припинення кримінальних проваджень (в тому числі звільнення по тим, що ще не виявлені) за умови подання декларації та відшкодування певної частини збитків (% вартості видобутого піску).

 ГО «Зелені кар’єри» (сайт) запропонували до складу робочої групи правозахисника та юриста-аналітика Богдана Бондаренко. Пропозиції організації:

  1. Передбачити можливість громадян видобувати пісок в невеликих обсягах (до 0,5 т) на ділянках, визначених органами місцевої влади – за умови подання попередньої письмової заяви про вилучення піску. Це дозволить вирішити проблему економічної недоцільності купівлі вантажівки з піском при невеликих ремонтах та запобігти пошкодженню лісів, доріг, кладовищ, ланів, опор ЛЕП таким видобутком. Зміни необхідно внести до Кодексу про надра, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Лісового кодексу та Водного кодексу. – Такі норми діятимуть до моменту прийняття базового закону (на підставі вимоги ст. 13 Конституції України), про порядок безкоштовного користування громадянами природними об’єктами права власності народу, — в тому числі надр.
  2. Передбачити спрощену процедуру видобутку поширених видів піску (тобто будівельного – а не каолінового): скасувати дозволи на надра та проведення аукціонів по ним. Запровадити принцип «єдиного вікна» на рівні ОТГ/міст за умови наявності права власності на земельну ділянку, або права оренди. Аукціон на дозволи фактично буде замінений аукціонами на право оренди земельних ділянок, — і додана вартість все одно надходитиме до бюджету. Зміни треба вносити до Кодексу про надра, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
  3. Врегулювати питання видобутку піску під час чищення річок чи водойм (чи навіть їх риття) – зважаючи на нагальну потребу розвитку водного транспорту в Україні, а також збільшення ємності водойм в умовах багаторічного зменшення опадів. Зміни необхідно внести до Кодексу про надра, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та Водного кодексу.

Як приклад, робоча група може дослідити факти не конкурсної передачі водосховища «Відсічне» приватним фірмам на умовах передачі 5% видобутого піску «Житомирводоканалу». — Можливо, якщо б «Житомирводоканал» проводив конкурс, хто-небудь з учасників запропонував би більші відрахування, чи навіть їх грошевий еквівалент.

  1. Звільнення від кримінальної відповідальності (за самоуправство; несплату податків; фальсифікацію документів походження піску; розкрадання державної власності) всіх нелегальних видобувачів на умовах подання добровільної декларації про обсяги видобутого піску з використанням різноманітних схем (риття ставів, чищення водойм, будівельні роботи з вирівнюванням місцевості, …) — та оплати 5% його оптової ринкової вартості до місцевих бюджетів за місцем видобутку (міст, ОТГ, або районів, якщо не створене ОТГ). – Так би мовити, з розрахунку, що видобувач працював би на єдиному податку 3-ї групи без ПДВ. Для цього прийняти окремий закон про амністію. Для розробки законопроекту можна використати досвід «будівельних амністій» — легалізації самобудов.

ГО «Збереження лісів Полісся» (сайт) запропонувало до складу робочої групи кандидатуру голови організації Богдана Коротуна, який багато років досліджував питання видобутку піску в с. Стрижівка Коростишівського району. Але Богдана Коротуна до складу робочої групи не включили.

Організація пропонує наступні зміни до законодавства:

  1. Врегулювати питання вилучення піску в лісі під час будівництва лісових доріг та лісозахисних заходів – зважаючи на масове використання цих схем для незаконного видобутку з укладенням договорів про отримання виконавцями робіт переважної більшості (70-90%) піску. Для цього необхідні зміни до Кодексу про надра та Лісового кодексу.
  2. Врегулювати питання видалення лісу на місцях розміщення кар’єрів (обмежити їх загальну площу – не більше 4% площі лісового масиву та площу одного кар’єру – не більше 4 га, — щоб ініціювання будівництва таких кар’єрів не використовувалося як спосіб організації суцільних рубок). Для цього необхідні зміни до Кодексу про надра та Лісового кодексу.
  3. Передбачити право громадян отримувати на визначених органами місцевої влади ділянках пісок в невеликих обсягах для власних потреб (невеликого ремонту, коли не вигідно замовляти машину піску). – Це дозволить запобігти підкопуванню лісових доріг та ліній ЛЕП в лісах таким нелегальним видобутком. Для цього необхідні зміни до Кодексу про надра, Лісового кодексу та закону «Про місцеве самоврядування».
  4. Передбачити створення публічного реєстру – на базі мапи Держгеокадастру, легальних місць видобутку корисних копалин (зміни до Державного кадастру земель мають вноситися – як окремий шар мапи, на підставі підписаного електронно-цифровим підписом повідомлення Держгеонадра). Для цього необхідні зміни до Кодексу про надра та Земельного кодексу України.
  5. Передбачити створення публічного реєстру місць зафіксованого нелегального видобутку копалин на базі мапи Держгеокадастру – що має вноситися як окремий шар мапи, на підставі підписаного електронно-цифровим підписом повідомлення Держгеонадра, Держекоінспекції або органів поліції. Для цього необхідні зміни до Кодексу про надра, Земельного кодексу України, закону про національну поліцію, Кримінально-процесуального кодексу України.
  6. Врегулювати питання участі в якості потерпілих громадян (що за Конституцією є співвласниками надр), у справах щодо незаконного видобутку піску та похідних злочинів (ухилення від сплати податків; фальсифікація документів;…) у Кримінально-процесуальному кодексі України, а також разову амністію для тих нелегальних копачів, хто погодиться легалізуватися та сплатити певний відсоток збитків (набутих прибутків від такої діяльності у минулому).

Наслідки виїмки піску громадянами в лісі, ми вже висвітлювали в публікації на сайті «Патріоту».

обговорення завдань групи

Вже на першому засіданні можна було побачити різницю підходів учасників робочої групи до її завдань.

Богдан Фещенко (активіст): «Не було би крадіжки цього піску, якби його ніхто не купляв крадений. Напевно треба зробити моніторинг підприємств, які покупають такий пісок. Зробити запити – хто купує…»

Сергій Зибалов (екоінспекція): «Ми робили запити на кожне підприємство – це комерційна таємниця…»

Михайло Кулик (прокуратура): «На практиці, всі місця нелегального видобутку або на контролі місцевої прокуратури, або обласної. – У них у всіх відкриті за 240-ю… але кваліфікація трошки не підпадає під пісок – тому що це не копалина загальнодержавного значення.

Є місця офіційні, є напівофіційні – в нашому випадку це Пухтаєвич. В нього є спеціальний дозвіл на користування надрами, разом з тим, цей спеціальний дозвіл не дозволяє йому реалізовувати цей добутий пісок в загальному порядку.».

Також представник прокуратури розповів про кейс ТОВ «Претор» що має всі документи, але не видобуває пісок (казали що їм не вигідно), і не сплачує оренду землі. – Та останнє судове рішення не на користь прокуратури.

Богдан Бондаренко (правозахисник): «Якщо у нас мета діяльності вносити зміни до законодавства, треба передбачити такий механізм, який дозволяв би – робив би вигідніше легальну роботу, ніж сплачувати комусь там хабарі і закривати ці кримінальні провадження, працювати вночі…

А так буде питання або тимчасового паралічу – як з контрабандою, приїхали і заблокували кордон та декілька місяців нічого не перевозять: потім сили знімають – бо неможливо ж організовувати постійне чергування всіх служб і знов починається потік контрабанди. Те ж саме з бурштином: прийшла НацГвардія – паралізувала роботу; тримати постійно загони НацГвардії неможливо – після того, як кордони знімають, знову люди починають видобувати. – Тому що легально вони працювати не можуть!

Я керуюся методикою Ернандо де Сото: … це перуанський економіст, який досліджував нелегальний ринок в Перу – а потім за підтримки міжнародних фінансових організацій почав займатися всією нелегальною діяльністю в усіх країнах світу.

Загальна ситуація, на що він звертав увагу: щоб було вигідніше працювати легально – коли сплачувати хабарі і ризикувати менш вигідно. Ми маємо прорахувати цей баланс – економіку, щоб всім було вигідно.»

Сергій Ткачук (активіст): «Головне: Детінізація – прозорість при отриманні дозволів.»

Богдан Фещенко (активіст): «Справедливі – чесні умови для всіх. Одні сплачують податки великі – а інші ніхто не сплачує, тихесенько й успішно працюють собі в тіні»

Олексій Ясюнецький (керівник апарату ЖОДА): «У них є такі «таблички»… стільки-то роздати. Їм з такими табличками краще і вони не хочуть йти і говорити про щось легальне. Їм простіше як раніше: мати справу з владою, з контролюючими органами. Є така категорія – каста підприємців, які про якусь легалізацію навіть чути не хочуть.

В нас є поліція – і їх /точок добутку/ не так багато. Має бути: щоб машини не виїжджали – має стояти там поліцейська машина. А якщо вона виїхала та поїхала, — тоді питання чому вона поїхала.»

Богдан Бондаренко (правозахисник): «Ми ж поліцію не поставимо: якщо будемо блокувати декілька сіл, де зараз активно видобувають (вони всі за основними трасами облаштовують), — далі вони виготовлять документ на 50 або 100 ставків, — й далі не вистачить вже ресурсів у поліції. Вона не зможе все закрити! – Там же дуже легко диверсифікувати: екскаватор та вантажна машина, щоб вивозити з однієї точки, — вони не так дорого коштують!»

Сергій Ткачук (активіст): «В мене є пропозиція: встановити засоби відео спостереження – веб-камери.»

Наступне засіданні призначено на 19 січня 2018 року об 11-00…

Повна версія аудіо запису доступна за посиланням:

https://soundcloud.com/bogdan-bondarenko-281368062/robocha-grupa-zhoda-po-psku-171228-0123mp3

Відеозапис цього першого засідання:

https://www.youtube.com/watch?v=rLnnidLXnAA

Богдан Коротун,

Світлана Пантюхіна

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*