15 лютого – свято Стрітення Господнього

15 лютого (2 лютого за ст.ст.), на сороковий день після Різдва Христового, Православна Церква відзначає велике дванадесяте свято – Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Вперше свято Стрітення було встановлено Церквою в Єрусалимі у IV столітті.

У свято Стрітення Господнього Церква згадує важливу подію земного життя Христа Спасителя. На 40-й день після народження Богомладенця принесли до Єрусалимського храму. За Мойсеєвим законом жінці, яка народила немовля чоловічої статі, впродовж 40 днів було заборонено входити до храму Божого. Після цього терміну мати приходила до храму з младенцем, щоб принести Господу подячну і очищувальну жертву. Пресвята Діва Марія не мала потреби в очищенні, бо без гріха народила Джерело чистоти і святості, але через глибоке смирення Вона підкорилася закону.

У храмі знаходився праведний старець Симеон, який, згідно передання, багато років тому перекладав Старий завіт з єврейської мови на грецьку. І засумнівався в пророчих словах, що Христос народиться не від жони, а від Діви. За цей cумнів, – з’явився ангел і прорік йому одкровення, що він не помре, доки не побачить здійснення цього пророцтва. За переданням, на момент зустрічі, Симеону було близько 300 років. Коли Симеон побачив у храмі Марію з Немовлям, він підійшов, взяв Ісуса на руки і дякував Господу за те, що здійснилося це чудо, і він може нарешті померти спокійно.

Коли Богоприїмець Симеон узяв Богомладенця на руки, і благословивши Бога, то прорік пророцтво про Спасителя світу: Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля (Лк. 2, 29-32). Пресвятій Діві праведний Симеон сказав: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, – і Тобі Самій меч пройде душу, – щоб відкрилися помисли багатьох сердець (Лк. 2, 35).

У храмі була також 84-річна вдова Анна пророчиця, дочка Фануїлова, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч. І вона у той час, підійшовши, славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Єрусалимі (Лк. 2, 37-38).

До Різдва Христового усі праведні люди жили вірою в Прийдешнього Месію Спасителя світу і чекали Його пришестя. Останні праведники Старого Завіту, який відходив, праведний Симеон і Анна пророчиця удостоїлися зустріти в храмі Того, Хто приніс Новий Завіт, і в особі Якого вже зустрілися Божество і людство.

Слов’янське слово «стрітення» перекладається на сучасну українську мову як «зустріч» — зустріч людства в особі старця Симеона з Богом. Стрітення Богонемовляти Христа із Симеоном — це і зустріч Старого і Нового Завітів: даного єврейському народу Закону Божого і нового, вищого Закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом.

Стрітення також означає особисту зустріч кожної людини з Богом. Як праведний Симеон колись прийняв Христа на руки, так і ми покликані приймати Його у своєму серці через молитву, духовне життя та добрі діла.

В Україні Стрітення Господнє має особливі традиції. У цей день у храмах освячують свічки, які символізують світло Христове, що осяює наш життєвий шлях. Такі свічки, відомі як «громниці», зберігають у домівках і запалюють під час негоди, хвороб або важливих життєвих подій.

Стрітення – це нагадування про те, що кожна людина покликана до зустрічі з Богом. У часи випробувань важливо не втрачати віри, бо саме вона допомагає долати життєві труднощі та знайти духовний мир.

Пресслужба Київської патріархії