Аграрна підтримка не може зводитися до досягнення KPI

Підміна державної аграрної політики орієнтацією на показники ігнорує реальні потреби сільського господарства в умовах війни.

Про це застеріг Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права за підсумками аналізу проекту Закону №13202-1 від 07.05.2025 «Про внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі».

Законопроєкт пропонує створити нову інституційну архітектуру системи державної підтримки в аграрному секторі, орієнтовану на вимоги законодавства ЄС та імплементацію відповідних регламентів (ЄС) 2021/2115 і 2021/2116. Основні зміни включають: заснування Виплатної агенції — окремого органу для адміністрування й моніторингу фінансування; запровадження Інтегрованої системи адміністрування та контролю (ІСАК) для управління всіма видами підтримки; створення Системи сільськогосподарських даних (ССД) для збору й аналізу інформації про сталий розвиток фермерських господарств.

Окрім цього, законопроєкт вводить багаторівневу систему перевірок (автоматизованих, документальних, фізичних), а також відповідальність за порушення умов отримання підтримки — включаючи обов’язок повернення коштів і тимчасову заборону на повторну участь у програмах. Передбачено внесення змін до низки законів з метою термінологічного узгодження, запуск ІСАК з 01.01.2027, а також можливість фінансування нової системи за рахунок бюджету, міжнародної допомоги й інших джерел.

У Комітеті НААУ відзначили, що така модель підходу до реформування державної підтримки фактично підміняє реальну мету аграрної політики досягненням формальних індикаторів, відповідних до регламентів ЄС. У правовому висновку звернуто увагу на принцип Гудхарта: коли соціальний або економічний показник (KPI) стає метою для проведення соціальної або економічної політики, він перестає бути гідним довіри показником. Як наслідок, запропонована система контролю й адміністрування ризикує перетворитися на самодостатню конструкцію, відірвану від потреб аграріїв, які працюють в умовах воєнного стану, руйнування виробничих потужностей, нестачі робочої сили й зростання логістичних витрат.

Адвокати підкреслили, що в пояснювальній записці відсутнє обґрунтування того, як саме нові інститути — Виплатна агенція, ІСАК, ССД — здатні поліпшити ситуацію на аграрному ринку тут і зараз. Окрім декларативного посилання на європейські стандарти, законопроєкт не містить оцінки економічної доцільності, не супроводжується оприлюдненими фінансово-економічними розрахунками й не пройшов публічного експертного обговорення. На думку Комітету, це може свідчити про лобістський характер ініціативи, орієнтованої насамперед на великий внутрішній та зовнішній агротрейдинг та фінансово-кредитні установи, що його обслуговуватимуть.

Повністю правовий висновок Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права до проекту Закону №13202-1 можна переглянути за посиланням.