Могили влада відремонтує. А як бути із совістю?

У Житомирі тепер так часто трапляється всяких надзвичайних, скандальних, епатажних та дивовижних подій, що, здавалося б, чимось здивувати чи обурити рядового жителя міста вже нічим не можна. Та дива, сенсації, а то й просто відверті неподобства в обласному центрі  продовжують виникати. Але про подію, що сталася у нашому місті, не можна сказати як про сенсацію чи просто надзвичайну історію. Тут всього набагато більше -і цинізму, і головотяпства, і безгосподарності.

Йдеться про повалення дерев на Смолянському військовому кладовищі №2. Спочатку, коли комунальники повалили  додолу семидесятирічні тополі, здавалося, що у когось із влади міста остаточно «поїхав дах». Очі не вірили жахіттю, коли  товсті стовбури тонами ваги лягали на могили воїнів Великої Вітчизняної.

Сьогодні, коли процес із розчисткою дерев на військовому кладовищі набув скандального розголосу, швидко знайшлися і  винуватці злощасної події, і гроші для того, аби відновити потрощені надгробки полеглих воїнів. Та найшвидше чиновники з міської ради знайшли винуватця та втигли навіть запевнити житомирян, що головний винуватець руйнувань на кладовищі обов’язково отримає догану. Далі більше – призначений чи визначений владою  винуватець скандалу на Смолянському військовому кладовищі вже встиг публічно вибачитися та пообіцяти, що усі пошкоджені могили воїнів будуть відремонтовані та впорядковані.

Здавалося б, усе, конфлікт залагоджено і нема чому обурюватися. Але насправді  руйнування могил воїнів навіть не прикрий, а ганебний.  І найпершим чином – для нинішньої житомирської влади. Адже те, що сталося на кладовищі, на якому поховані вже сьогоднішні герої, що віддали свої життя за незалежність України, сталося лише тепер, лише за нинішньої влади. Уявіть собі, якби щось подібне трапилося б у 1987-му, 1995-му чи навіть у 2006-му році!

Важко повірити у те, що таке б тихенько минулося. Старші покоління житомирських комунальників мало не в один голос кажуть, що подібна розчистка кладовища мала бути ретельно спланована та затверджена рішенням міськвиконкомом  із детальним розписом усіх підготовчих робіт. Натомість що ми побачили у лютому 2016 року? Радник міського голови із комунальних питань Юрій Мойсеєв (той самий, що цієї зими затято розчищав лопатою сніг на Михайлівській перед журналістами) вже після того, як були зруйновані надгробки на кладовищі, розповів житомирянам про його величезну зроблену роботу: «… я ж з ними (тобто, із комунальниками) говорив, вони кажуть, що іншого варіанту не було, туди краном не під’їдеш, то ж зрізали вручну. Все падало. Висновки вони зробили»…

Хтозна-хтозна – чи «вони» могли під’їхати, чи «вони» зробили висновки. Але пану Мойсеєву, так само, як і його безпосередньому начальнику пану Сухомлину, висновки точно вже пора зробити. Адже хто, як не Мойсеєв мав би особисто  або, хоча б, у супроводі начальника департаменту, керівників підприємств та інших «відповідальних» осіб оглянути місце майбутніх робіт із розчистки кладовища від старих дерев!

За колишніх часів, які сьогодні  старанно і ретельно намагаються призабути, подібна ситуація, що сталася на Смолянському військовому кладовищі, мала б інший розвиток. І навряд чи усе завершилося б комусь доганою, публічним вибаченням та простою обіцянкою відремонтувати понівечене та зруйноване. Адже примітивізму, безвідповідальності, головотяпства і непрофесіоналізму у коридорах житомирської міської влади колись насправді було менше. І набагато.

А сьогодні? Криза, війна, зміна еліт, формування нової демократичної культури, запозичення європейських традицій, тощо і… нова влада. Яка живе та працює по-новому – по тільки їй зрозумілих нових правилах, традиціях і понятіях.  Та все одно – совість треба мати!!!

На Смолянському військовому кладовищі №2 разом з воїнами, що загинули у Великій Вітчизняній війні, захищаючі країну від німецько – фашистських загарбників, лежать сьогоднішні українські герої, що поклали своє життя, захищаючі Україну від  російських фашистів та окупантів. Їх могили, які розбивали та на які валили дерева, поруч…

Автор: Богдан Кривицький