Остеоінтеграційне протезування: переваги і ризики обговорили за круглим столом

Через війну в Україні протезування сьогодні потребують понад 10 тисяч осіб. Однією із перспективних технологій уважається остеоінтеграція. Водночас, вона потребує розробки і закріплення стандартів сертифікування.

Про проблемні питання та сучасні реалії протезування в Україні говорили під час тематичного круглого столу, організованого Комітетом Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав осіб з інвалідністю спільно з Правозахисною спілкою інвалідів.

Оцінюючи актуальність заходу, заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій наголосив, що потреба українців в якісних протезах кінцівок через бойові дії та постійні обстріли цивільної інфраструктури існує постійно. І поки війна триває, ця потреба на жаль лише збільшуватиметься.

Голова комітету Олександр Вознюк нагадав, що остеоінтеграційне протезування полягає в імплантації титанових стержнів безпосередньо в кісткову тканину, до яких прикріплюються зовнішні протези. Хоча ця технологія має значні переваги, такі як підвищений комфорт і функціональність, вона також містить певні ризики.

Він виділив сім основних факторів:

1.  Інфекція. Оскільки імплантат проходить через шкіру і виходить назовні, є ризик проникнення бактерій, що може викликати серйозну інфекцію. Інфекції можуть вимагати видалення імплантата та проведення антибактеріальної терапії.
2.  Проблеми з загоєнням. Через те, що імплантат інтегрується з кісткою, загоєння може бути тривалим і складним процесом, особливо для пацієнтів з ослабленим імунітетом або крихкою кістковою тканиною.
3.  Остеопороз та ослаблення кістки. Імплантати можуть спричиняти додаткове навантаження на кісткову тканину, що може призвести до її ослаблення або навіть руйнування з часом.
4.  Відторгнення імплантата. Хоча титан зазвичай добре приймається організмом, у деяких випадках організм може відторгнути імплантат, що потребує його видалення.
5.  Пошкодження навколишніх тканин. Під час встановлення імплантата може відбуватися травмування нервів, судин або м’яких тканин, що може спричинити біль або порушення функцій кінцівки.
6.  Необхідність регулярного догляду. Пацієнт має дотримуватися ретельної гігієни та регулярно обробляти ділянку виходу імплантата, щоб уникнути запалення та інших ускладнень.
7.  Складності з адаптацією. Після остеоінтеграції може знадобитися тривалий період реабілітації, під час якого пацієнт навчається користуватися новим протезом.

Тож перед прийняттям рішення про остеоінтеграційне протезування важливо обговорити всі потенційні ризики з лікарем, щоб зрозуміти можливі ускладнення і підготуватися до належного догляду за імплантатом.

Тому повинне існувати чітке розуміння, як захистити пацієнта в Україні від того, що його можуть схилити до остеоінтеграції, погано поінформувавши про усі можливі ризики та не провівши необхідну підготовку. Саме тут українські адвокати мають бути готові захищати інтереси цих людей.

Крім цього, на рівні держави важливо забезпечити належне фінансування процесів протезування та реабілітації, раціоналізувати процедуру сертифікації імплантів, якщо вони вже сертифіковані в розвинених країнах. Також важливо виключити невиправдані адміністративні вимоги, що можуть сповільнити впровадження новітніх технологій. Має існувати максимально прозоре та справедливе регулювання, щоб бюджетні кошти використовувалися ефективно і в інтересах громадян.

Тож круглий стіл «Протезування в Україні —  проблемні питання та сучасні реалії» став важливою платформою для інклюзивного діалогу, що підтверджує рішучість створити прозорі й ефективні умови для тих, хто потребує підтримки. Водночас, учасники заходу погодилися, що необхідні не лише теоретичні обговорення, а й реальні дії, спрямовані на впровадження інноваційних технологій, у тому числі, остеоінтеграційного протезування, з оцінкою всіх переваг і ризиків.

Національна асоціація адвокатів України послідовно підтримує позицію щодо розробки та вдосконалення законодавчих механізмів у сфері захисту прав осіб з інвалідністю. Адже забезпечення доступності безбар’єрного середовища, якісної реабілітації та впровадження сучасних технологій є не привілеєм, а фундаментальним правом кожного громадянина.